-
1 порушення
с1) (дисципліни, порядку) breach, breaking, wrongdoing; infringement, violation, trespass, transgression, contravention; ( закону) infringement, delictпорушення громадського порядку — breach of the peace, riot, affray
порушення дихання — breathlessness, respiratory impairment
порушення енергопостачання — power supply discontinuity, supply disruption, power failure, interruption of service, supply interruption
порушення законів логіки — violation of logic, paralogism
порушення закону — infringement (infraction, violation) of the law
порушення поліцейських правил — police regulations offence, police wrong
порушення порядку — infringement of order; disturbance
порушення права юр. — breach of law, violation of law, law violation
порушення права володіння діал. — molestation
порушення гри спорт. — foul
порушення правил дорожнього руху — breach ( infringement) of traffic regulations, traffic violation
порушення прикусу мед. — disturbed occlusion, deviation of occlusion, occlusion abnormality
порушення режиму — disturbance, irregularity, trouble
порушення синхронізації — desynchronization, desynchronizing, time-base [timing] error
порушення спокою — disturbance, nuisance
порушення структури — imperfection, structural failure
порушення функції мед. — dysfunction, impaired [compromised] function
порушення харчування мед. — malnutrition
2) (про справу, питання) raising -
2 lattice disturbance
порушення структури кристалічних гратокEnglish-Ukrainian dictionary of microelectronics > lattice disturbance
-
3 євгеніка
ЄВГЕНІКА ( від грецьк. εύ - добре ΐγέυοζ - рід) - термін, запропонований відомим англ. антропологом і психологом Гальтоном (1883) на означення наукового напряму вивчення чинників, що зумовлюють порушення спадковості людини, з метою покращення її фізичних та розумових властивостей шляхом накопичення корисних ознак і скорочення (виключення) шкідливих. З кін. 20-х рр. XX ст. популярність Є. значно знизилась внаслідок активного залучення її концепцій для ідеологічного обґрунтування ідей расизму, соціодарвінізму, технократичних методик маніпулювання генофондом людини (концепція "расової гігієни" у фашистській Німеччині). У сучасній науці раціональні елементи Є. успішно розробляються такими дисциплінами, як генетика людини (антропогенетика), молекулярна генетика, медична генетика та ін., що орієнтуються на вирішення таких важливих проблем, як збереження спадкового здоров'я людини й охорона її генофонду, визначення ступеня ризику виникнення генетично зумовленої патології в конкретній родині, вивчення впливу різноманітних мутагенів на генетичну структуру людини. Важливим є також виявлення генетичних засад обдарованості людини Р. озробляються методи морально й соціально виправданого впливу на генні структури людини з метою виправлення чи заміни генетичного матеріалу з порушеними функціями (генна терапія) В. ирішення цих проблем пов'язане з великою моральною та фаховою відповідальністю вчених. У багатьох країнах світу створено медико-генетичну службу та мережу генетичних консультацій.М. Кисельов -
4 інститути соціальні
ІНСТИТУТИ СОЦІАЛЬНІ - поняття, запроваджене Спенсером для характеристики основних підсистем суспільства як цілісного і водночас внутрішньо структурованого складного утворення. Ґрунтуючись на розумінні суспільства як своєрідного організму, Спенсер тлумачив І.с. як властиві означеному організму і внутрішньо пов'язані між собою органи, що виконують важливі життєві функції регулювання та стабілізації соціальних процесів і підтримання стану їх взаємозбалансованості. Спенсер виділяв три основних типи І.с.: 1) ті, що забезпечують продовження людського роду (шлюб та сім'я); 2) розподільчі (економічні); 3) регулятивні (релігія, політичні організації тощо). З плином часу уявлення про І.с. істотно змінилися, але саме поняття стійко увійшло в науковий обіг Н. ині І.с. розглядаються як багатомірне суспільне утворення, найважливішими складовими якого є: а) притаманний відповідному І.с. рівень, різновид чи локалізовані формоутворення суспільної свідомості, що можуть характеризуватися наявністю специфічних для них знань, концепцій, теорій, поглядів, переконань, принципів тощо; б) сукупність властивих даному І.с. форм діяльності; в) система характерних для нього відносин, взаємин і стосунків між людьми; г) стійкий комплекс формальних і неформальних правил, цінностей, норм, установок та інших притаманних І.с. регулятивів, що взаємоузгоджують форми діяльності й відносин між людьми у відповідній системі соціальних ролей та статусів; д) специфічна для певного І.с. мережа організацій, закладів та установ І. нституалізація життєдіяльності суспільств, міра втілення в системах І.с. тих чи тих цінностей, інтерналізації інституціональних функцій і ролей в мотиваційні структури членів суспільства постає як один з істотних показників рівня самоствердження та самореалізації відповідних історичних культур чи цивілізацій. За сферами дії та функціями І.с. поділяються на реляційні, що визначають рольову структуру суспільства за найрізноманітнішими засадами - від віку та статі до особливостей задатків, здібностей та фаху; регулятивні, які визначають припустимі межі незалежних щодо суспільних норм дій, спрямованих на реалізацію індивідуальних чи групових потреб, інтересів і цілей, та санкції, що карають за порушення цих меж; культурні, пов'язані з суспільною психологією, ідеологією, релігією, філософією, мистецтвом, освітою тощо; інтегративні, призначення яких - належне виконання соціальних ролей, відповідальних за забезпечення інтересів та цілей історичних спільнот і суспільств як цілісностей. У певному ракурсі зміна тої чи тої соціальної системи постає як модифікація І.с., що відбувається внаслідок сукупної дії ендогенних, внутріінституціональних та екзогенних, зовнішніх чинників, при домінантній ролі, за певних конкретно-історичних обставин, однієї з даних двох груп детермінант. У процесі переходу суспільств від доіндустріальної стадії до індустріальної та постіндустріальної традиційні І.с. поступаються місцем сучасним. Якщо традиційні І.с. визначаються передусім аскриптивністю і партикуляризмом, тобто ґрунтуються на жорстко заданих ритуалом та звичаєм правилах дії та поведінки й родинних зв'язках, то в новітніх суспільствах домінуючими стають І.с., що забезпечують інтерналізацію цінностей компетентності, незалежності, особистої відповідальності й раціональності, уможливлюють вільніший моральний і психологічний вибір індивідам, що призводить, однак, до піднесення ступеня аномічності суспільних систем атомізації осіб, їх взаємного дистанціювання, тобто має знову ж таки складний, суперечливий характер.
См. также в других словарях:
метастаз — у, ч., мед. 1) Перенесення певного патологічного матеріалу з ураженої частини організму в іншу, де й виникає відповідний хворобливий процес. 2) Вогнище хвороби, що виникає внаслідок такого перенесення. •• Вапни/стий метаста/з вогнище кальцинозу в … Український тлумачний словник
логічний — а, е. 1) Стос. до логіки (у 1 знач.). •• Логі/чна симво/ліка сукупність знаків, якими позначають логічні операції, структуру форм мислення тощо. Логі/чний атомі/зм ідеалістичне вчення про тотожність структури мови і структури дійсності. Логі/чні… … Український тлумачний словник
дислокація — дислокация dislocation Dislokation 1) Порушення форми первинного залягання гірських порід, зумовлене головним чином дією внутрішніх сил Землі. Розрізняють тектонічні Д. плікативні, ін’єктивні і диз’юнктивні. 2) Порушення періодичної структури… … Гірничий енциклопедичний словник
Ассоциация украинских мониторов соблюдения прав человека в деятельности правоохранительных органов — Глава правления Мартыненко Олег Анатольевич … Википедия
генетичний — а, е. 1) Який вказує на походження, розвиток. 2) Прикм. до генетика. •• Генети/чна епістемоло/гія підхід в психології, який зосереджується на вивченні розвитку знання. Генети/чна інформа/ція отримувані від предків і закладені у спадкоємних… … Український тлумачний словник
деструкція — ї, ж. Порушення або руйнування нормальної структури чого небудь … Український тлумачний словник
ксенолалія — ї, ж. Порушення мовлення, що характеризується зміною структури звуків мови, внаслідок чого вона стає схожою на іноземну … Український тлумачний словник
структурний — а, е. Прикм. до структура. Структурні компоненти. || Який має певну структуру. || Пов язаний з вивченням, зображенням і т. ін. структури. •• Структу/рна геоло/гія розділ тектоніки, що вивчає форми залягання і тектонічного порушення гірських порід … Український тлумачний словник